Є люди, як свічки,-
Згорають і відходять в небуття.
Є люди, як зірки,-
Горять і світять все життя.
У рамках декадника до Дня Народження Лесі Українки, 27.02. у ЗОШ І-ІІІ ст. с.Піддубці, відбувся захід – проект з англійської мови на тему: «У вінок слави Лесі Українки». Тернистим і величним був шлях поетеси. Змалку й до смерті змушена була боротися вона з недугою тіла й складними обставинами українського літературного середовища. Біль поневоленої України мучив її більше, аніж власна хвороба. Страждання оберталося натхненням, а відтак народжувалися дивовижні твори, яким судилося стати безсмертними.
Учні та гості школи стали свідками читання віршів на різних мовах: українській «Сім струн» (Лисюк Вікторія 9кл., Войчук Яна 9кл.), «Тиша морська» (Рабцун Наталія 8 кл.), «Досвітні вогні» (Купіч Віталій 8 кл.); англійській «Oh, cherry, sweet cherrry» (Гадзінська Ярина 8 кл.), «As a child I sometimes fell…» ( Демчинська Юлія 10 кл.), «On the Anniversary» (Романюк Тетяна 9 кл.), «Seven strings. Don» (Войчук Яна 9 кл., Лисюк Вікторія 9 кл.); іспанській «Contraspemspero!» (Гаврилюк Катерина 11 кл.), польській «Zegnaj, Wolyn! Yegnaj, kochany rogu!» (Каразія Анастасія 11 кл.), німецькій «To be o not to be …?» (Драницька Олена 11 кл.)(німецький автопереклад) та російській «Когда цветет никотиана» (Мартинюк Тетяна 9 кл.) у супроводі відеозапису Ади Роговцевої. Усе це дало можливість глибше усвідомити значення діяльності Лесі Українки у вітчизняному і світовому мистецтві.
Ведучі заходу (Купіч Богдана 10 кл. Демчинська Юлія 10 кл. Корнійчук Максим 8 кл. Драницький Дмитро 8 кл.) подарували детальну розповідь на англійській мові про життєвий і творчий шлях української поетеси, яка супроводжувалась презентацією. Також гості свята мали можливість насолодитися піснями «Пісня про Волинь» та «Як дитиною бувало…» у виконанні Войчук Яни учениці 9 кл., що звучали на честь Лесі Українки.
Особиста і творча доля поетеси є безумовним зразком гідності, мужності, стійкості людського духу та сучасного покоління.
Тож давайте і ми будемо вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої неповторної Лесі, яка своїм життям, своєю творчістю довела, що «…забуття не суджено мені»!