Напевно, так у кожного бувало:
Коли вже кличе ніч у снах забутись, Гортаєш пам’ять, згадуєш минуле, В яке з любов’ю хочеться вернутись. Як білий вальс, думки повільно ллються, Уява вже не може зупинитись – Учитель, школа, діти – всі сміються. І знов в дитинстві мрієш опинитись. Дитинства місто, добрих снів і ласки, Його сьогодні згадуєш з журбою. Я виріс тут, все ясно без підказки, Навіки ми пов’язані з тобою.
Щороку, у першу суботу лютого ЗОШ І-ІІІ ст. с.Піддубці гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зутріч. У стінах закладу можна зігрітися усмішками, жартами та спогадами про безтурботні шкільні роки.
Хтось зовсім недавно залишив улюблену парту, а для когось вже двадцять років тому пролунав останній дзвінок, та усіх їх об’єднують класні вчителі, незабутні уроки, шалені перерви, веселі концерти, цікаві екскурсії, які залишаться в пам’яті назавжди.
Під час проведення традиційного святкового концерту кожен із присутніх мимоволі поринув у безтурботнішкільні будні, а у «живій» розмові з класними керівниками уявно пережив ще раз найяскравіші (позитивні, та не дуже) моменти навчання.
Не забувайте рідної школи, повертайтеся сюди знову і знову, адже тут радітимуть вам завжди, навіть, якщо ви вже дорослі.