У вицвілих очах — сльоза пекуча, дрібна. У серці жаль і біль, душа ятрить... Старенька мати дітям непотрібна, Не може вмерти і несила жить.
Старість неминуче приходить до кожної людини. Та не кожен доживає віку так, як хотілося б: у колі сім’ї, серед рідних і близьких. У Луцький геріатричний пансіонат людей приводять різні життєві обставини. Дуже часто це хвороби і самотність.
Мешканці пансіонату приятелюють, ходять один до одного в гості. Щовечора збираються у холі біля сучасного плазмового телевізора, переглядають улюблені серіали чи новини. Для книгоманів є бібліотека, до послуг шанувальників спорту – спортзал. Учасники художньої самодіяльності збираються в актовій залі. Словом, нудьгувати тут нема коли. Активний спосіб життя провадять і ті, хто пересувається в інвалідних візках. Однак, як же приємно цим літнім людям, коли хтось хоч раз навідає саме їх у цьому зручному, затишному, але не рідному будинку.
Саме з такою метою і приїхали в Пансіонат учні 6 класу нашої школи. Діти хотіли подарувати цим людям трішки свята і просто відвідати. Вони приготували для літніх людей невеличку концертну програму, приурочивши даний захід прийдешньому Дню Матері. Крім того, учні привезли із собою солодощі , якими пригостили мешканців. Старенькі бабусі і дідусі зі сльозами на очах зустрічали юних волонтерів.
Директор закладу Алла Гнатюк та весь персонал пансіонату дуже дякували дітям, а також закликали не розривати започаткований зв'язок із їхнім закладом.
А у самих учнів на серці залишилися незабутні враження від таких відвідин. Такі заходи сприяють формуванню у дітей милосердя, співчуття до ближнього, поваги до старості, і тому є незамінними у формуванні світогляду та моральних якостей дитини.
