Восени минулого року великий ентузіаст садівничої справи, співзасновник журналу-каталогу «Сонце-Сад» та Інтернет-магазину «Сонце-Сад - рослини поштою» Остап Михаць привіз до Луцька з-під Києва саджанець Лесиної груші. Це «донька» 120-річної груші, котра досі росте поряд із Лесиним будиночком у садибі Косачів у Колодяжному. Її посадила сестра Лесі Українки Ізидора, і в дитинстві сама Леся смакувала її плодами, раділа цвітові й відпочивала в тіні у спекотні дні.
З дозволу адміністрації музею-садиби у Колодяжному пан Остап нарізав живців для щеплення і прищепив їх на грушах-дичках у себе на Київщині. Перші саджанці висадили у самому Колодяжному, а також в інших, пов’язаних із пам’яттю про поетесу, місцях Волині. У перелік цих пам’ятних місць потрапило і село Піддубці. Адже саме тут, відвідуючи свою приятельку, учительку церковноприходської школи Марію Биковську, Леся написала нарис «Школа».
Ідею Всеукраїнської акції «І проросте пагіння із минулого у майбуття» підхопили на Рівненщині, Тернопільщині, Чернігівщині, Львівщині, Черкащині, Київщині. Усього по Україні вже висадили більш як півсотні груш з Лесиного краю. У цьому переліку є і наше дерево!
Груша була подарована нашій школі і урочисто висаджена в її садку учителями-словесниками та дітьми-переможцями мовно-літературних конкурсів. Дерево гарно прийнялося і зазеленіло листочками.
А нещодавно пан Остап зробив ще один подарунок школі – набір лілій, які посадили поблизу груші. Такі ж подарунки отримали на Волині ще у музеї-садибі Косачів у Колодяжному та у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. У Міжнародний день вишиванки учні та вчителі прикрасили Лесину грушу ще й символічним вінком із лілій, які будуть квітнути у шкільному садку і милувати око усіх мешканців села.
Comments