4-5 травня учні нашої школи (8, 9, 10 та 11 класи) разом зі своїми керівниками Рицай Ярославою Леонтіївною, Супрунець Анною Михайлівною, Демидюк Ганною Хомівною відвідали місто Кам'янець-Подільський, аби познайомитися з архітектурними пам'ятками Поділля.
Радість переповнювала наші серця, коли ми вирушили в захоплюючу подорож! Дорога була довгою, та завдяки дружній атмосфері та пісням час в автобусі пролетів непомітно. Ми з нетерпінням чекали зустрічі з Кам'янцем-Подільським. Першою нашою зупинкою була Хотинська фортеця, яка вразила нас своїми краєвидами та архітектурними спорудами. Хотинська фортеця – свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може багато розповісти тому, хто побажає вислухати її... Унікальність фортеці в тому, що це одна з найкраще збережених фортець Європи XVI ст. Хотинська фортеця – одне з семи чудес України.
Далі наша дорога пролягла до Кам'янця-Подільського. Ми отримали змогу здійснити прогулянку вулицями вечірнього міста, і опинилися в казці, побачивши і відвідавши замок, який був освітлений ліхтариками і вигравав різноманітними кольорами у нічному мареві.
Наступного дня наша подорож старовинним Кам’янцем розпочалася з геологічної пам'ятки “Вертеба”. Ми затамували подих, адже ніколи ще не були так глибоко під землею. Ця печера одна з найбільших у Європі печер, довжина її підземних ходів — 7820 м.
Одразу біля її входу було знайдено величезну кількість керамічних виробів, які помилково віднесли до предметів римської культури, але насправді це було відкриття ще невідомої на той час трипільської цивілізації. В печері, крім виробів трипільців, знайдено сліди перебування людини періодів палеоліту, неоліту і більш пізніх часів.
У 2004 р. в печері відкрито перший в Україні підземний археологічний музей.
Наступною зупинкою був Джуринський водоспад – один з найзнаменитіших водоспадів Західної України. Своєю назвою водний красень зобов`язаний однойменній річці Джурин. Місцеві жителі люблять розповідати старовинну легенду про те, як під час набігів ворожих військ турок, городяни ховалися у стінах середньовічної фортеці. Вода в скелю потрапляла з річки Джурин. Ворог, знаючи про це, хитрим чином перенаправив потік так, що неприступна цитадель залишилася без життєво важливого джерела. А наслідком цього став чудовий водоспад, каскади якого сягають у висоту кількох метрів. Сьогодні протяжність Джуринського водоспаду складає 16 метрів. Тиск води настільки великий, що, перебуваючи поруч з спадаючою водою, складно розчути інші звуки. Чудовим доповненням до стрімкого водоспаду є красивий лісовий ландшафт. Крім чуда природи, ми побачити і творіння людських рук – розташований неподалік замок Червонограда. Точніше, це руїни замку-фортеці, які збереглися від стародавнього міста. Після Другої світової війни місто зникло з лиця землі, залишилися тільки дві закинуті вежі, які зберігають пам`ять про історичні події ХІІ–ХІІІстоліть.
На жаль, ця подорож закінчувалася і нам потрібно було повертатися.
Завершальним акордом нашої екскурсії стала прогулянка теплоходом «Капітан Парій» по культурній та історичній пам’ятці міста Тернополя - рукотворному озері.
Сповнені приємними враженнями повернулися до рідної домівки.