У шелесті трав, у цвітінні калини
Я чую цю мову у сні й наяву.
Вона в моїм серці, — це вся Україна,
Я дихаю нею, я нею живу!
Сьогоднішній день ми присвячуємо її величності УКРАЇНСЬКІЙ мові, щоб ще раз підкреслити, що слово є справжнім дивом, великим і прекрасним.
День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже понад два десятки роки поспіль.
Учні 1-4 класів Піддубцівського ліцею долучилися до проведення свята.
Першокласники переглянули мультфільм «Говоримо українською» та активно розгадували загадки та ребуси про мову.
У другому класі діти презентували малюнки «Наша мова солов'їна».
Любов до рідної мови через українську пісню прививала своїм третьокласникам Гаврилюк Тетяна Миколаївна.
Найстарші здобувачі молодшої школи 4-А класу спробували себе у знанні мови (написали диктант).
А учні 4-Б класу під керівництвом Повстанської Вікторії Олегівни взяли участь у квесті знавців рідної мови.
Усе минає, а слово залишається. Слово залишається і несе крізь час голос людської душі. Тож хай живе, переживає століття й покоління найбільше диво - рідна мова!
Comments